«Я в інтернет не заходжу, я в ньому живу...»

Чи не щоденним обрядом людини стає сьогодні відвідування персональної сторінки у соціальних мережах. Таке спілкування особливо популярне серед молоді, яка забуває, що на вулиці вирує справжнє життя і закривається у своїх інтернет-сторінках. Справді, в останні роки в наше життя досить швидко ввійшли новітні технології, котрі дозволяють спілкуватися, отримувати інформацію та розважатися не виходячи з дому. А ще кілька років тому інтернет був лише ресурсом для отримання інформації, нині ж для багатьох людей він став розважальним центром. Через такі новації психологи б’ють на сполох, адже люди  забувають про спілкування в реальному світі та справжній відпочинок з сім’єю чи  друзями.
  За словами практикуючого психолога Чернівців Марини Богач, через інтернет у людини виникає певна «ломка» і, щоб її подолати, вона повинна на кілька годин заходити в «павутину». «Таким чином у людей виникає депресія, нервозність, замкнутість. Поки що психологи детально не вивчили подібні інтернет-розлади, однак людей з таким захворюванням, на жаль, дуже багато. Інтернет-залежні мало рухаються, тому в  них починає розвиватися гіпокінезія, тобто вимушене зменшення обсягу довільних рухів внаслідок недостатньої рухової активності, – каже психолог.
Як зазначає Марина Богач, у соціальних мережах стосунки між людьми часто призводять до втрати власного «Я». Таким чином людина може загратися і реальне життя  здаватиметься  їй нудним і сірим.
Чернівчанин Ілля Морозевич перевтілення через соціальну мережу відчув на собі. Кілька років тому чоловік зареєструвався у одній з соціальних мереж. Вписав свої дані, завантажив фотографії, знаходив друзів. Через щоденне перебування у «соціалці»не помітив, як змінився. Згодом виявилось, що він стає залежним від інтернету. «Я закинув навчання, звільнився з роботи. Мене тягнуло у соціальну мережу. Там я був, наче супермен, не такий, як у реальному житті. Я почував себе сильним і невразливим. Щодня завантажував нові фото, оновлював інформацію про себе, знайомився з новими людьми. Була навіть віртуальна дівчина, з якою рік зустрічався в інтернеті. Загалом я в інтернет не заходив, я там жив», – розповідає Ілля.
Змінити власне ставлення до спілкування у мережі хлопцю допомогла сестра, яка змусила його поїхати з нею на відпочинок і відчути смак реального життя. «Ілля пізно лягав спати, він щодня перебував в інтернеті. З часом його здоров’я почало погіршуватися. Коли не було інтернету,  він злився, з усіма сварився», – каже Іванка Морозевич. За словами Іллі, на відпочинку він побачив, як вирує справжнє життя і що варто жити в реальному світі. Відтак, хлопець видалив свій аккаунт.
«Діти найбільше піддаються інтренет-спілкуванню. Не рідко на сторінках дванадцятирічних дітей можна побачити сумні статуси  про несправедливий світ, втрачене кохання та перші сексуальні стосунки. У ще не сформованому організмі уже починаються психічні розлади,  діти мріють про самогубство та хизуються першим сексуальним досвідом. Тому батькам потрібно не лише обмежувати перебування дитини за комп’ютером, а й перевіряти її персональну сторінку –  у яких спільнотах вона перебуває, з ким спілкується та які інтернет- сторінки відвідує», – радить  Марина Богач.
На жаль, мережі часто стають заробітком для шахраїв. Вони реєструються під вигаданими іменами і оглядають сторінки інших користувачів. У тенета таких шахраїв у недалекому 2011 році потрапила сторожинчанка, яка довірилась незнайомцю в інтернеті й надіслала йому кілька своїх фотографій. Шахрай скористався цим і змонтував фотографію дівчини у непристойному вигляді. А щоб її фотографії не потрапили в інтернет, вимагав шість тисяч євро. Родичі дівчини мусіли звернутись за допомогою до правоохоронців і шантажиста спіймали під час передачі коштів.
За словами начальника відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС України у Чернівецькій області Олександра Раренка, найбільша помилка людей у тому, що  на своїх персональних сторінках вони відкрито виставляють інформацію про себе. «Такі люди частіше впадають в око шахраям. Найбільше від них страждають ті,  які намагаються продати ту чи іншу річ через соціальні мережі. Шахраї телефонують до людини і кажуть, що хочуть придбати річ, але перед цим продавець має продиктувати номер свого рахунку і надати пін-код картки, на котру мають бути переказані кошти. Таким чином люди позбуваються власних грошей», – говорить Олександр Веніамінович.
Отож виходить, що добра справа інтернет-спілкування дедалі частіше завдає шкоди людям. І хоч сьогодні без інтернету, як мовиться, і ні туди, і ні сюди, маємо  обмежувати час перебування в інтернеті, не піддаватися на спокуси віртуального життя. А ще пам’ятати про інтернет-шахраїв, які щомиті можуть скористатися нашою довірливістю.
 
Дмитро ЛУКАНЮК

52 коментарі

Максим Татарченко
Інтернет заборонити. Людям примусово дивитися телевізор і пити пиво у під'їзд.

Однобока стаття. Цілковитий негатив. Вам би новини для ТСН писати.
Святослав Вишинський
Ви не задаєтесь таким же питанням, читаючи позитивні матеріали про Інтернет-індустрію? Власне, що «однобока стаття», «цілковитий позитив» і т.п.
Максим Татарченко
Якщо б тут прославляли якусь соцмережу чи гру так само категорично, я б теж написав, що однобоко.
Дмитро Луканюк
Мабуть, ви засіли на повному «негативі», що не можете розрізнити матеріал від соціально-проблематичного.
Максим Татарченко
Я просто називаю речі своїми назвами. Це — опис негативних сторін без альтернативної точки зору
Дмитро Луканюк
Якщо ви настільки «ржавієте» в інтернеті, то це ваша особиста справа.Якщо ви помітили, то сьогодні людство забуває про реальність і все глибше пірнає у мережу. Та головною небезпекою є соціальні сітки у котрих люди давно забули хто вони є насправді. Особливо це поширюється на дітей. Ви хвба не помітили, що дитячі майданчики давно пустіють, на них ніхто не грається, хіба підлітки пиво п*ють. Молодь починає тупіти, бо годинами мандурє інтернетом і закачує у мозок непотрібну інформацію, а книжки, тим часом, припадають порохом. Через надмірну активність сидіння у мережі, діти починають хворіти, у слабшає зір і навіть розвивається ревматизм. Дехто, навіть, замість того, щоб насолоджуватись дитинством, розпочинає раннє статеве життя. Аякже, ви, мабуть, цього не знали, адже знайти сайти з порно нині не складно, позаяк вони самі вискакують пере очима, коли починаєш переглядати новини.
також страждаюті ті громадяни, які намагаються здійснити покупки на відстані. Якщо ви уважно читали матеріал, то пояснювати далі не буду. Словом вдумайтесь…
Максим Татарченко
Звісно все не ідеально. Але ви так кажете, ніби в інтернеті крім порнухи і таймкіллерів різного роду нічого нема.
Дмитро Луканюк
З виходом у світ різноманітних комп*ютерних гаджетів та й, власне, самого інтернету, ми не помічаємо. як стаємо їхніми заручниками. Громадяни дегражують. Тому варто обмежувати час сидіння в інтернеті.
Максим Татарченко
А Вам не здається, що проблема не в Інтернеті, а у людях? Що проблема у тому, що альтернативне дозвілля нема як і де організувати? Що люди в Інтернеті не деградують, а часто просто по-чесному проявляють той свій бруд, який був завжди, а у реальному житті приховувався?

Можливо краще подумати над там, як зробити так, щоб діти ДОБРОВІЛЬНО займалися спортом, ходили в гуртки і тд.

Тотальне, вибачте за вираз, «задротство» каже про погане реальне суспільство, а не зле та підступне віртуальне.
Ігор Гамаль
Я перепрошую, але що ви тут робите? Тут ж жахливий інтернет, всюди порно і купа людей які розпочали раннє статеве життя.
Ігор Гамаль
Щодо дітей:
Все залежить виключно від батьків. Є 100500 способів і 100500 засобів не допустити дітей до забороненого контенту в інтернеті. Але якщо батькам все одно, то яка принципова різниця чи діти дивляться порно в інтернеті, чи курять або нюхають клей на вулиці?

Ну і жодна книга не замінить таке джерело інформації як інтернет. А далі вже все в руках людини…
Святослав Вишинський
Якщо вірити «савєтам» і американцям, то людство без Інтернету створило атомну зброю, космічні та балістичні ракети, вийшло в космос і висадилось на Місяці, вивело супутники на орбіти планет Сонячної системи, побудувало надзвукові літаки, в т.ч. пасажирські, опустилось на дно Маріанської впадини в Тихому океані — все те, що в еру Інтернету ніким не повторювалось і ніким не перевершувалось. Пафосна висадка марсоходу на сусідній планетій у другому десятилітті XXI ст. — не те, що вражало вже в 1970-их рр., коли польоти міжпланетних станцій відбувались щороку. Зате сьогодні кожен дебіл з «майбутнього», незнайомий з елементарними законами фізики, може дивитись її online десь на «YouTube» — і «шерити» у «Facebook».
Максим Татарченко
тут Інтернет як такий мало вплинув, просто прогрес пішов трохи не тим шляхом, і я згоден, що не найкращим. Інтерент — це побічний продукт цього хибного прогресу, а не причина. Пішов би прогрес по-іншому, мережа все одно з'явилася би, лиш виглядала би по-іншому. Все визначає контент, а творять його живі люди і в них уся проблема, в суспільстві. Воно хоче хліба і видовищ, а не прогресу, завжди хотіло і буде хотіти.

І накінець ось в тему цитата(перевірити не маю часу, так що може і не цитата) Рея Бредбері.
«People are idiots. They made a lot of stupid things: costumes for dogs, marketing managers and stuff like the iPhone, getting nothing but a sour aftertaste. If we'd worked to develop science, explore the Moon, Mars and Venus… who knows what the world would have been like? Humanity would be able to travel through space, but it chose consuming instead — drinking beer and watching soap operas.»
Ігор Гамаль
В еру Інтернету людство:

* побудувало Міжнародну космічну станцію, яка своїми масштабами вражає;
* висадило на Марс супер-лабораторію у вигляді робота Curiosity з міні ядерним реактором на борту;
* побудувало літак, який використовує сонячні батареї замість спалювання нафти і може облетіти всю планету;
* створило безпілотні літаки і автомобілі, які вже курсують дорогами США.
* навчилось робити біо-кіборгів (інтегрувати електроніку в живий організм, яка розвиваючись інтегрує електронні модулі в свій організм);
* побудувало людиноподібних кіборгів, які вже вміють оцінювати ситуацію, уникати перешкоди;
* побудувало кіборгів-таврин, які реагують на голосові команди, можуть нести 180кг, розвивати швидкість до 40км/год;
* поставило в кожен будинок комп'ютер потужніший за всі комп'ютери NASA разом взяті в 70-ті роки;
* розробило прототип квантового комп'ютера;

І справді, що це таке в порівнянні з майже голлівудською висадкою на Місяць і всім тим металобрухтом який запускали в космос?
Святослав Вишинський
Як уже було відзначено вище, більшість цих досягнень не мають відношення до Інтернету — і продовжують попередні розробки. Наприклад, МКС є всього лиш збільшеною версією станцій «Мир» і «Салют», і доставлялись усі її модулі на орбіту ракетами і космічними човниками, розробленими ще в 1960-1970-ті рр. Космічна техніка взагалі за останні десятиліття не здійснила ніяких якісних стрибків. Якщо між початком серійного випуску першого реактивного літака та першим польотом людини в космос минуло всього 17 років, то нині десятиліття минають між відносно незначними досягненнями.

І продовжуючи по списку — сонячні батареї були винайдені раніше, тепер їх просто модернізують, атомні підводні човни і льодоходи використовувались у США та СРСР ще в 1970-их рр., безпілотна техніка — розробка попередніх десятиліть (не буду нагадувати, що радянський космічний човник «Буран» у 1988 р. здійснив повністю автоматичний політ у космос і успішну посадку — і не йде в жодне порівняння з сучасними мініатюрними БПЛА), робото-техніка започаткована і стала частиною індустрії ще в другій пол. XX ст. Тобто, по суті, єдині видатні досягнення епохи Інтернету (а головне — завдячуючи (sic) Інтернету) — це самі ж комп'ютери, деякі задачі, які були ними обчислені, персональні гаджети і системи контролю над потоками переважно особистої та комерційної інформації.

P.S. Прототип квантового комп'ютера — це ще не квантовий комп'ютер і не серійно вирішені ним задачі. Варто аргументувати працюючими зразками — тими досягненнями, які стали нормою. І, звісно: що таке космічний «металобрухт», якщо нині його вже не здатні навіть повторити.
Святослав Вишинський
Насправді, якщо би повернутись у 1970-ті рр., то «людина майбутнього» не побачить там ніяких принципових відмінностей від сьогодення, окрім персональних «гаджетів» — тобто речей, котрі працюють виключно на особистий комфорт і в той же час фундаментально в житті нічого не змінюють, але створюють тільки ілюзію змін. Навіть мікрохвильові печі тоді вже було нормою, як і пасажирська надзвукова авіація (франко-британський «Конкорд» з польотами Париж-Нью-Йорк і радянський Ту-144 з польотами Москва-Алма-Ата). До слова: тепер ці літаки зняті з експлуатації і жодної заміни їм не було створено, аналогічно з космічними човниками «Space Shuttle» і «Буран» — із закінченням Холодної війни в ряді позицій відбувся технологічний регрес, натомість почали розвиватись сфери, орієнтовані на 1) маленький особистий комфорт (домашні ПК, смартфони, соціальні мережі) та 2) контроль за інформацією, людьми та організаціями (при допомозі тих же гаджетів і мереж). Суспільство прогресу змінилось суспільством контролю.
Ігор Гамаль
Всі модулі МКС були розроблені після 1997-го року. Перший модуль Міжнародної космічної станції — Функціонально-вантажний блок «Заря» виведений на орбіту 20 листопада 1998 р. Останні модулі були виведені 8 лютого 2010 і 14 травня 2010. Я вже не кажу про виведені космічні обсерваторії.

Є багато поколінь сонячних батарей, не варто все гребти в одну купу. У 1985 році всі встановлені потужності сонячних батарей всього світу становили 21 МВт. В 2010 році потужності тільки однієї Німеччини — 17320 МВт, Іспанії — 3892МВт. Різні покоління сонячних батарей повністю відмінні між собою, вони базуються на різних сонячних елементах. Єдине що їх об'єднує, це те що вони перетворюють енергію сонця. А сонце, по Вашій логіці, «баян» зі стажем в 4,57 млрд років.

«Буран» був безпілотним, але без жодного натяку на штучний інтелект. На сьогодні, якщо мова йде про безпілотні авто, то йде мова про штучний інтелект, який здатний реагувати на зовнішні обставини. Це як порівнювати «машинку на пульті» і штучний інтелект.
Максим Татарченко
варто додати, що пасажирська надзвукова авіація знята з виробництва через 2 основні причини: надмірне споживання дорогого палива і сумнівну безпеку і заміни немає, бо нема попиту. Взагалі зараз мало усякого робиться і через те, що сучасні вимоги до безпеки в рази більш суворі, ніж у 50-і — 60-і роки, приміром космічну програму з тією мірою ризику і небезпеки, які були тоді, зараз би не те що робили, а навіть проектувати не стали.
Святослав Вишинський
Тому що ніхто і не працював на те, аби оптимізувати паливне споживання, безпеку та ін. вимоги — програми просто закрили, оскільки, як вірно відзначено, змінились реалії попиту. Якби не розпався Радянський Союз — багато що було б інакше і в нас, і на Заході. Питання ж безпеки взагалі завжди можна доводити до абсурду — якби воно було ключовим, то західне людство не тільки би не відкрило Америку і не вийшло в космос, але ніколи б не вийшло навіть з печер. Звичайні «Боїнги» розбиваються регулярніше, ніж Ту-144 чи «Конкорди», кількість аварій яких можна рахувати на пальцях однієї руки. До речі, аналогічна ситуація з атомними льодоходами, які в СРСР будували серійно — і рядом інших розробок, котрі зараз згорнуті. До слова, навіть і відомі американські атомні авіаносці проекту «Німіц» — з незначними модернізаціями у строю дотепер. Винищувачі Су-27, розроблені в кін. 1970-их рр. — основа всієї серії сучасних російських машин. Американські F-15 та F-16, взяті на озброєння у 1970-их рр. — основа ударної авіації до сьогоднішнього дня, навіть попри все новації «стелсів» та ін., котрі розробляються і впроваджуються незрівнянно довше, аніж це було раніше. Тобто треба говорити про те, що темпи науково-технічного розвитку з другої пол. 1970-их рр. почали падати, часові проміжки між ключовими досягненнями видовжуватись, а реальні здобутки в більшій мірі стосуються сфери особистого комфорту і споживання, обмеженого радіусом 1-2 м.
Святослав Вишинський
Авіація взагалі дуже чітко розставляє все на свої місця — кожне десятиліття її історії було десятиліттям якщо і не принципово нових технологій, то дуже вагомих модернізацій. Від першого пароплану брайтів Райт 1903 р. — за два-три десятиліття в строю вже були дальні бомбардувальники і цільнометалічні «мессершміти», потім менше ніж за десятиліття — перші серійні реактивні літаки, потім ще за десятиліття — реактивні пасажирські літаки і військові надзвукові, далі змінна геометрія крила, двигуна з форсажем, далі рекорди з підйомності і гібридизація літака і космічного човника — але все це закінчилось у кін. 1970-их рр. Тобто менше ніж за 70 років авіація пройшла відрізок від дерев'яного планера з невеликим двигуном, який пролетів метрів 300 — і космічним планером «Space Shuttle». А що принципово змінилось в авіації з 1980 р., більше ніж за 30 років — до сьогодні? Військова технологія «stealth» і експерименти з БПЛА, більшість з яких повторюють старі методи? У строю ті ж Boeing-747, тривалість польотів та сама, принципи роботи літаків однакові, навіть їхній зовнішній вигляд не змінився. І головне: до чого тут Інтернет? Наукові розробки здійснюються вченими з фундаментальною освітою, а не доступом до «Wikipedia» 24 години на добу.
Святослав Вишинський
Ще один пункт: літаки вертикального зльоту і посадкуи, англо-американські «Харрієри» та радянські Як-38 — усе розробки 1960-1970-их рр., потім програми були згорнуті, хоча перспективи таких літаків дуже високі попри всі труднощі проектування. З усіх авіаносців реактивні машини далі стартують з трамплінами і катапультами. Принципового стрибка не відбулось і у сфері вертольотобудування — ми зараз експлуатуємо технології, закладені майже півстоліття тому. Єдина відмінність — кількість електронних приладів, якими набиті машини.
Ігор Гамаль
Циркуль і лінійка були винайдені ще 2000 років тому, але ми ними користуємось і сьогодні. Що з того? Це не відміняє стрімкого розвитку цифрових технологій і їх масового входження в життя пересічної людини. Ви ще не бачили проектів «розумного будинку», які з'являться зовсім скоро.

P/S: Вертикальний зліт для літака в рази небезпечніший за звичайний, немає сенсу впроваджувати технологію для громадських літаків.
Ігор Гамаль
Так це ж не я приплів інтернет до атомної зброї.
Святослав Вишинський
Модернізація не є новацією — це ключовий момент. Двигуни внутрішнього згорання в «Фордах» моделі «T» 1930-их рр. — принципово такі ж, які і в сучасних автомобілях, вони тільки модернізуються. Точки, які є рушійними — це точки впровадження принципово нових технологій (паровий двигун, дизельно-бензинові двигуни, електродвигуни на різних батареях). Проміжні вдосконалення не є принциповими доти, доки цілковито не виходять за межі закладених принципів. Те саме щодо МКС — модулі можна розробляти хоч після 2100 р., але якщо вони нічим принципово не різнитимуться від попередників, окрім матеріалів і енергозатратності — то називати це «прогресом» — усе рівно що порівнювати дерев'яні вилки і вилки, вироблені з якого-небудь кевлару. МКС — це сутнісно кілька станцій «Мир», котрі так само живляться сонячною енергією, збираються «шатлами» і нічим принципово не різняться від попередників. Це не фундаментальні досягнення. 50 років між 2010 і 1960 різняться менше, ніж 50 років між 1960 і 1910 — світ змінюється дедалі повільніше, замикаючись на все банальніших задачах. Показовим є жанр наукової фантастики — він маркує темпи розвитку. Практично вся фантастика поч. XX ст. була втілена в його другій половині, тоді як фантастика другої половини втілюється хіба що тільки в порядку анти-утопій. Людство не тільки не просунулось уперед по ряду позицій, але навіть завернуло назад — наприклад, по частині освоєння Місяця і підводних глибин.
Ігор Гамаль
Так і я не говорю про модернізацію. Нові покоління сонячних батарей базуються на нових технологіях, а не модернізованих.
Наві обсерваторії базуються на ІННОВАЦІЙНИХ цифрових технологіях, яких не було в ні в 80-х, ні 90-х.

А, що робити на Місяці і навіщо було на нього летіти. Це ж була звичайна показуха, яка немала сенсу. Дуже невдалий приклад.
Святослав Вишинський
Що було робити в Америці і навіщо туди плисти? Чи в Антарктиді, яку вивчають з такими труднощами ціле століття — без жодного комерційного прибутку. Аналогічно немає сенсу літати в космос — достатньо обходитись супутниками. Зрештою, і з дому можна не виходити, якщо Інтернет, віртуальний простір та електронні імплантанти замінять зовнішню дійсність. І це в рази безпечніше.
Ігор Гамаль
Який був сенс летіти на Місяць? Тільки конкретно, будь ласка.
Святослав Вишинський
Наука позбавлена практичного сенсу. Її основна цінність — пізнання реальності, а цінність техніки — освоєння реальності. Вся практична і пов'язана з нею комерційна складові — не більше, ніж побічні продукти. Коли Ісаак Ньютон чи Галілео Галілей вимірювали рух небесних тіл або провадили перші фізичні експерименти, то ними рухала цікавість, а не доцільність. Всі великі досягнення, навіть якщо вони потім і набували практичного виміру, робились ентузіастами, бо це властивість людини — творити нове і пізнавати світ, а не лишень його використовувати.

Однак польоти на Місяць мали і практичне значення як апробація технологій з освоєння і заселення космосу, віднайдення нових ресурсів, яких на Землі, при стрімкому зростанні населення, залишається все менше. Аналогічним є вивчення Арктики та Антарктики, хоча найближчим часом вони не будуть заселені — та і глобальне потепління на початку історії їх освоєння ніхто не міг передбачити. Однак виявилось, що саме та купка країн, що вкладались у цю на перший погляд «марну», хоча і героїчну справу, тепер є головним гравцями на цьому полі — і головними претендентами на розподіл шельфів і суходолу з усіма витікаючими наслідками.
Ігор Гамаль
Для того щоб досліджувати щось, шукати ресурси, треба принаймні брати з собою якісь засоби і прилади, а не американський прапор. Так от, тільки зараз Curiosity має достатньо технічних засобів щоб аналізувати породу, шукати ресурси.

А тоді це було задля того, щоб потішити власне его, не більше. Якщо така подія справді мала місце і ми не бачили «голлівудське кіно».

Так от, з точки зору людства, Curiosity це значно краще, безпечніше і дешевше ніж відправляти на Марс чи місяць людей. Це значно більший прорив ніж показушний політ на Місяць.
Святослав Вишинський
Ти недостатньо добре знаєш історію польотів на Місяць — прапор був політичною акцією, хоча і дуже важливою для національного самоусвідомлення, тоді як усі астронавти є фаховими науковцями в різних галузях і провадили необхідні дослідження (за умови, що висадка не була постановочною). Для досліджень було розроблено немало машин, в т.ч. серія автоматичних радянських «луноходів». Але ніяка машина не просимулює перебування живого організму в умовах слабкої гравітації та ін. речі, необхідні для вивчення можливості пересування людини в космосі. Між першим польотом людини в космос і початком вивчення Місяця — пройшло коло десятка років, тоді як перша автоматична висадка на Марсі з пробами грунту відбулась іще в сер. 1970-их рр. (американські апарати «Вікінг»). Минуло майже 40 років, але з того часу людство практично не просунулось уперед у цій сфері.
Святослав Вишинський
У якості додатку — американський автоматичний апарат «Curiosity», маса 899 кг, працює на поверхні Марса з 2012 р.:



Радянський автоматичний апарат «Луноход-1», перший у своїй серії і перший планетохід в історії, маса 756 кг, працював на поверхні Місяця з 1970 по 1971 рр.:



Звісно, сучасні апарати досконаліші, але сутнісно за 42 роки в цій сфері нічого не змінилось.
Ігор Гамаль
Що ти пропонуєш оцінити по фото, дизайн? Приведи технічні характеристики і все стане зрозуміло.
Ігор Гамаль
Це все одно що привести два фото:
Авто 1900 року:


Електромобіль Tesla 2011 року:


І сказати: За 111 років нічого не змінилось, ті ж 4 колеса, так?
Святослав Вишинський
Це некоректне порівняння, адже двигуни в цих машин різні. Це і є — фундаментальним технічним досягненням (перехід на електрику). Тоді як порівняти післявоєнний радянський автомобіль «Победа» і звичайний сучасний седан — то за 70 років досягнення несуттєві. Тож не дивно, що ретро-автомобілі тих років досі зустрічаються на дорогах, у т.ч. на Заході. На відміну від перших машин Карла Бенца.
Ігор Гамаль
Якщо між Побєдою і автомобілем Tesla немає суттєвої різниці, то я «умиваю руки». Значить я погано вчив фізику…
Святослав Вишинський
Ти неуважно читаєш: немає принципової різниці між «Победой» та серійними седанами (не концепт-карами, не спортивними болідами) на двигунах внутрішнього згорання. За 70 років не відбулось технологічного стрибка, тільки в останні роки вперше запустили автівки на гібридних двигунах. Проте це можна було зробити значно раніше — але, завдячуючи корпоративному запиту нафтодобувних компаній + і без того немалих прибутків автовиробників, над цією темою працювали недостатньо. Як і над багатьма іншими. Це в черговий раз доводить, що рушієм прогресу є далеко не практична і не економічна доцільність, а саме ентузіазм, який бізнесом не тільки прискорюється, але часто і гальмується.
Ігор Гамаль
Абсурд. Ніякий «фаховий науковець» не здатний провести спектральний аналіз породи «на око».

Порівняй «Вікінг» і «Curiosity». Що значить практично «не просунулось»? Між цими апаратами просто прірва в технологічному аспекті. Це як порівнювати спис з балістичною ракетою.
Святослав Вишинський
Якщо вважаєш, що американські і радянські апарати вивчали породи «на око», так само як і американські астронавти — то спершу полистай детальніше історію вивчення Місяця. Бесіда без цього не надто змістовна. По ТТХ апаратів — звісно, вони різняться багато в чому, але суть за півстоліття не змінилась. Апарати приблизно однакових розмірів і маси, приблизно однакової конструкції, прохідності і швидкості пересування, з приблизно однаковими задачами — заміри, фотографування, аналіз порід. За 40 років до того людина освоїла повітря і космос, за 40 років після того — все залишилось приблизно на тому ж рівні. За цей час людина вже мала висадитись на Марсі і Венері та мати перші стаціонарні бази на Місяці — це приблизно і планувалось, якби програми з різних причин не почали згортати. Одна з основних — розпад СРСР і втрата імпульсу до конкурування в космосі. Зараз натомість тема Марсу оживилась невипадково — адже нею всерйоз зайнявся Китай, розпочавши підготовку до пілотованого польоту. І, власне, повертаючись до теми: все це було досягнуто і без Інтернету. Інтернет і віртуальний простір, швидше, навпаки відволікає людство від вивчення оточуючої реальності.
Ігор Гамаль
Бесіда не надто змістовна без розуміння технічного і програмного забезпечення Curiosity. Якщо ти порівнюєш апарати по вазі і розмірах, то мені немає чого більше додати.
Святослав Вишинський
Я порівнюю результати їхньої роботи — астрономічні заміри, аналіз грунту, панорамні фотографії. Не все, що начинене кращою електронікою, дає кращий результат. А головне — фундаментально не змінилось те, що цією електронікою начиняється. Зараз увесь «якісний стрибок» зводиться до начинки техніки електронікою, тоді як сама техніка залишається на тому ж рівні. Радянський надзвуковий перехоплювач МиГ-25 на лампах приблизно такий же ефективний у бою, як і його пізніші модифікації МиГ-31 з іншою начинкою. Це не значить, що між ними немає різниці — але це значить, що за такі значимі проміжки часу техніка не здійснила ривків, які вона робила раніше і могла би робити далі. Повторюсь: за 42 роки з часу появи «Лунохода-1» на Марсі мав на марсохід висаджуватись, а пілотовані космічні апарати. Зрештою, такі плани всерйоз і озвучувались — доки на якомусь етапі програми не згорнули.
Михайло Шморгун
Ми відійшли від епохи холодної війни, коли наука була придатком для ідеології. Тепер наука служить лише світовій наднаціональній еліті, яка вирішує куди піде історія. Ваш «вар» не має практичного застосування, оскільки скористатися надбанням науки ми не можемо. Право першої брачної ночі з науковим чи суспільно важливим надбанням завжди у сильних світу цього… А вони, після отримання своїх набприбутків кидають обгладані кості плєбсу, які догризаються у нікому непотрібних «дебатах» (субєктивно...)
Святослав Вишинський
Еліті не потрібна історія. Еліті потрібен контроль. Наука і техніка стрімко розвиваються тоді, коли одна або більше еліт відкрито конкурують. Коли світ стає «монополярним» — наука і техніка спрямовуються виключно на контроль, тому що зовнішній ворог стає внутрішнім.
Михайло Шморгун
Нажаль не уявляю межу контролю і фантазії північнокорейського диктатора, чи Бріна з Цукербергом, але цілком уявляю межі контролю та уяви місцевого чиновника чи бандита…
«Контроль» за малими архітектурними формами, туалетами та продажем коноплі чи можливість дерибанити землю — це сакральна мрія чєрновіцкої еліти…
Ця еліта більш зловіща за світовий уряд… «внутрішній ворог»)))
Ігор Гамаль
1) Луноход-1, який ти приводиш в приклад, міг оцінити тільки щільність грунту і все. Натомість Curiosity це ціла лабораторія з набором спектрометрів, вимірювальний комплекс для аналізу органічних сполук і ще з десяток інших комплексів. Це не модернізація тазіка з колесами.

2) Не повинні висаджуватись на Марс пілотовані апарати. В цьому немає ніякого сенсу, принаймні зараз. Curiosity може функціонувати десятки років і виконувати свою місію. Людям ж треба створити купу умов для проживання, а це в першу чергу величезні витрати.
Святослав Вишинський
Апарати серії «Луноход» здійснювали аналіз у міру поставлених перед ними задач — їхня функція, крім буріння та хімічного аналізу, полягала в т.ч. у виборі зон для посадки пілотованих кораблів з людьми на борту і, в модифікованому варіанті, транспортуванні і космонавтів, і додаткового обладнання. «Луноход» також забирав проби грунту на Землю — в модуль, який повертався на орбіту. Між запуском першого штучного супутника Землі і висадкою «Лунохода» на Місяць минуло всього 13 років, за цей час у космосі і на Місяці встигли побувати і люди. Перший американський «Вікінг» сів на поверхню Марса в 1976 р., усього 6 років по тому. Тоді як для посадки «Curiosity» знадобилась іще 36 років. Мова про те, що з розвитком електроніки загальмувались інші сфери — і взагалі змінились суспільні цінності. Раніше людство захоплювалось кожним черговим виходом людини в космос — сьогодні воно захоплюється кожною наступною версією iPhone. «Измельчали».
Максим Татарченко
Обережно, містить ненормативну лексику.
Ольга Мороз
Як видно коли в людини немає особистого життя, оскільки починає вмішуватись в події які її не стосуються
Юрій Сопко
Стаття актуальна.
Інтернет не добрий і не поганий сам по собі. Питання в тому, що є певні особливості для певних категорій людей, для яких віртуальний світ може стати більш реальним, ніж навколишній — це все може закінчитися не дуже весело.
Михайло Шморгун
Згоден з автором. Інтернет, як морозиво.Коли небагато -Смачно. але коли зїж двадцять штук — хочеться блювати…
Сергій Янушевський
Шахрайство існувало завжди, споконвіку й були ті хто ставав жертвою шахраїв. З розвитком та модернізацією сучасних технологій розвивалося й модернізувалося шахрайство! Кіберзлочинність. Хто ж винен, що людина купляється на різного роду шахраїв? Часто-густо користувачі (юзери) забувають, що вони просто юзери і поводять себе так ніби вони знанні спеціалісти, причому шахраї працюють так, що юзер і не здогадується, що його обдурили. Тому завжди кажу: «Не знаєш, не лізь, а головне не роби!» Ну а про залежність можу сказати лише, що і від алкоголю вона існує також, і від азартних ігор, і від телебачення також (спорту, гонок, політики і т.д.), треба знати міру. У мене є знайомий, який був залежний від однієї онлайн гри, з усіма перерахованими вище ознаками, 2 роки переживали за нього, дякувати Богу пройшло, саме… Приємного тут мало.
Ольга Мороз
Для того щоб втратити власне «Я», пртрібно щоб воно було присутнє!!! Практикуючий психолог мала б знати, що воно не втрачається а проявляються недоліки розвитку, особливо при спілкуванні «в сліпу». А залежність від інтернету розвивається у випадку коли оточуюче середовище не надає потрібної для особистості інформації, переживань. Або з іншого боку — інтарнет, як засіб для втечі від реальності.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте