Викинув батарейку – забруднив територію...

Небайдужі чернівчани збирають використані батарейки на утилізацію та переробку
  Батарейки нині широко використовуються у побуті – радіоприймачах, плеєрах, фотоапаратах тощо. З часом вони «сідають», тож люди викидають їх у смітники, не звертаючи уваги на застереження виробників, що цього робити не можна, а краще здати у пункти переробки. Їх,  до речі, на Буковині немає.
  В обласному держуправлінні охорони навколишнього середовища ще у лютому цього року його начальник  Борис Баглей заявив, що в Чернівцях біля магазинів будуть екологічні кутки для збирання пальчикових батарейок. «Загалом торгові заклади, що торгують батарейками, повинні приймати цю продукцію. Нині джерела струму приймають лише на кафедрі хімії ЧНУ», – каже Борис Михайлович. 
  Тим часом мало хто знає, що викинута у сміття ХДС (хімічне джерело струму) несе екологічну небезпеку. Адже одна з таких «пальчикових» забруднює щонайменше  20 кв. метрів землі. Нині у багатьох країнах налагоджена система прийому використаних батарейок, тож за кордоном технології утилізації ХДС давно відомі. В Україні існує вісім пунктів приймання відпрацьованих ХДС: у Дніпропетровську, Нікополі, Ужгороді,  Запоріжжі,  Львові,  Харкові, Сімферополі та  Ялті. У Чернівцях же система подібних пунктів лише налагоджується. Наприклад, нещодавно на одній з вулиць обласного центру хтось встановив зроблений власноруч контейнер з написом «для використаних батарейок». Інформації, чий то контейнер, не було зазначено,  тож можна припустити, що небайдужі чернівчани також долучилися до боротьби  за  збереження екології.
  За словами професора кафедри органічної і фізичної хімії та екології хімічних виробництв ЧНУ Яреми Тевтуля, щороку в Україну виробники завозять 300 млн штук ХДС, а це майже 4,5 тисячі тонн. «Коли людина викидає батарейку на сміття, та з часом  розкладається і її хімічні сполуки потрапляють у землю, а звідти – у воду та їжу, котру ми споживаємо. Більшість ХДС герметичні й не обмінюються з навколишнім середовищем хімічними речовинами, утім, з них є такі, що належать до небезпечних відходів, вони містять їдкі речовини, токсичні матеріали і їх хімічні сполуки», – розповідає Ярема Юрійович.
  Нині до збирання  батарейок приєдналися і активісти навчальних закладів обласного центру (див. фото), які мало не щодня приносять на хімічний факультет по кілька кілограмів батарейок, звідки їх забирають працівники одного з львівських підприємств на переробку та утилізацію. Там з ХДС вилучають цінні метали і переробляють. Загалом з однієї тонни батарейок, а це приблизно 50 тисяч штук, можна виробити понад 28 кг лому заліза, 15,7 лому цинку, 56 кг електролізного цинку, 7,1 кг нікелю, 5 г ртуті та до 20 г кадмію.
Дмитро ЛУКАНЮК