Як напишеш писанку, така й доля вийде
або Чому до предметів писанкарства може торкатися лише писанкар
Писанка є однією із стародавніх форм українського народного розпису, де люди втілювали свої прагнення, вірування, побажання. Буковинські писанки відрізняються від інших не лише колоритом, а й символами. Наприклад, писанкарі з Вижниці писали писанки зеленкуватим кольором з оранжевими яскравими спалахами. Путильські використовували більш яскраві фарби – червоні та сині.
Жителька Вижниці Одарка Микитюк писанкарством займається з дитинства – навчила бабуся. І вже багато років поспіль жінка навчає цього мистецтва своїх дітей та онуків. Одарка Василівна каже, що для того, аби писати писанку, треба добути фарби з квітів, кори та листя дерев. «Природні фарби якісніші, але, щоб виготовити їх, треба докласти чимало зусиль. Рослини для фарб збираються заздалегідь, потім висушуються і освячуються у церкві. Узори писанок потрібно складати чи переписувати з інших писанок і знати, котру писанку кому дарувати», – розповідає жінка.
Жовту фарбу, за словами майстрині, можна отримати з кори дикої яблуні – цей колір означає достаток та врожай і оберігає людину від злих духів. Зелену фарбу дають проліски чи барвінкове листя. Він символізує воскресіння природи. Коричневу фарбу жінка отримує з ліщини та кори дуба – цей колір позначає землю. Чорна фарба виготовляється з листків чорноклена чи горішків клена.
«Символи кольорів під час написання писанки мають велике значення. Коли писанка призначається чоловікові, то вона повинна мати червоні кольори, коли ж хліборобові – чорні. Безгрішне життя на писанці позначається білим кольором», – говорить Одарка Василівна.
До предметів писанкарства ніхто, окрім писанкаря, торкатися не повинен, бо так можна зурочити людину, якій писанка призначена.
Одним з головних символів є поділ майбутньої писанки на певну кількість частин. Поділ на дві частини колись давав нашим предкам уявлення про два світи. Коли яйце поділено на три частини, то це означало три небесні сфери. Якщо на писанці є чотири поділи, з яких утворюється хрест, то це означає чотири сторони світу. Нині частіше можна побачити писанки з поділом на півсфери на чотири частини. Кожна з цих частин поділена ще на три частини і дає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями.
«Культ сонця дуже поширений на писанках. Колись моя бабуся зображувала сонце, як трипроменевий знак. Сучасні ж писанки мають чотирипроменеві знаки. Хрест люди зображують для того, щоб він відвертав біду, був символом Бога і Землі. Цікавими є зображення квітів – вони подібні до образу зірок. Тож нерідко писанкарі малюють на писанках квіти і зірки разом, що, власне, символізує душі людей та здоров’я дітей», – каже жінка.
Колись, за традиціями, жінки, які довго не мали дітей, розписували свої писанки квітами і дарували їх сусідській малечі. Незвичним є зображення дерева, що означає простір, життя і смерть. Уявлення про час, себто про ранок, день, ніч, весну, літо, осінь та зиму і простір – схід, південь, захід, північ – писанкар зображує через світове дерево і простір навколо нього, що ділиться на чотири частини. А на вершечку дерева він малює сонце. «На писанках часто можна зустріти дерево, що поділене на три частини – коріння, як підземний світ, стовбур – земний світ та крону, що зображує небесний світ. На писанках люди часто зображують і символи води, тобто хмари чи дощ у вигляді грабельок. Такі писанки пишуть і зараз. Зображення води малюють у посуху, щоб викликати дощ», – говорить майстриня.
На писанках зображують і виноградні лози, як символ духовного відродження. Відомо, що виноград є символом роду, а писанки з таким зображенням є чи не найпопулярнішими на Буковині. Дубове листя символізує силу і терпіння. Коли на писанці такий листок зображено з жолудями, то це означає духовну і тілесну зрілість. Одарка Василівна каже, що такі писанки дарують юнакам. Пташки на яйці символізують людську душу: «Птахи поєднують землю і небеса, вони приносять людям хороші і погані новини», – говорить жінка.
Писанки для землеробів мають зображення зерна, грабель чи блискавки. Символи здоров’я зображуються сонцем, рибою чи оленем. А лікувальні символи – у вигляді сосни, верби чи соняшника. А ще є символи християнства, кохання, символи-обереги тощо. Щоб написати кожну з цих писанок, мало володіти талантом художника, потрібно мати добре серце і чисту совість. Адже, кажуть, яка писанка вийде у подарунок, така доля для людини й буде.
Дмитро ЛУКАНЮК
Писанка є однією із стародавніх форм українського народного розпису, де люди втілювали свої прагнення, вірування, побажання. Буковинські писанки відрізняються від інших не лише колоритом, а й символами. Наприклад, писанкарі з Вижниці писали писанки зеленкуватим кольором з оранжевими яскравими спалахами. Путильські використовували більш яскраві фарби – червоні та сині.
Жителька Вижниці Одарка Микитюк писанкарством займається з дитинства – навчила бабуся. І вже багато років поспіль жінка навчає цього мистецтва своїх дітей та онуків. Одарка Василівна каже, що для того, аби писати писанку, треба добути фарби з квітів, кори та листя дерев. «Природні фарби якісніші, але, щоб виготовити їх, треба докласти чимало зусиль. Рослини для фарб збираються заздалегідь, потім висушуються і освячуються у церкві. Узори писанок потрібно складати чи переписувати з інших писанок і знати, котру писанку кому дарувати», – розповідає жінка.
Жовту фарбу, за словами майстрині, можна отримати з кори дикої яблуні – цей колір означає достаток та врожай і оберігає людину від злих духів. Зелену фарбу дають проліски чи барвінкове листя. Він символізує воскресіння природи. Коричневу фарбу жінка отримує з ліщини та кори дуба – цей колір позначає землю. Чорна фарба виготовляється з листків чорноклена чи горішків клена.
«Символи кольорів під час написання писанки мають велике значення. Коли писанка призначається чоловікові, то вона повинна мати червоні кольори, коли ж хліборобові – чорні. Безгрішне життя на писанці позначається білим кольором», – говорить Одарка Василівна.
До предметів писанкарства ніхто, окрім писанкаря, торкатися не повинен, бо так можна зурочити людину, якій писанка призначена.
Одним з головних символів є поділ майбутньої писанки на певну кількість частин. Поділ на дві частини колись давав нашим предкам уявлення про два світи. Коли яйце поділено на три частини, то це означало три небесні сфери. Якщо на писанці є чотири поділи, з яких утворюється хрест, то це означає чотири сторони світу. Нині частіше можна побачити писанки з поділом на півсфери на чотири частини. Кожна з цих частин поділена ще на три частини і дає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями.
«Культ сонця дуже поширений на писанках. Колись моя бабуся зображувала сонце, як трипроменевий знак. Сучасні ж писанки мають чотирипроменеві знаки. Хрест люди зображують для того, щоб він відвертав біду, був символом Бога і Землі. Цікавими є зображення квітів – вони подібні до образу зірок. Тож нерідко писанкарі малюють на писанках квіти і зірки разом, що, власне, символізує душі людей та здоров’я дітей», – каже жінка.
Колись, за традиціями, жінки, які довго не мали дітей, розписували свої писанки квітами і дарували їх сусідській малечі. Незвичним є зображення дерева, що означає простір, життя і смерть. Уявлення про час, себто про ранок, день, ніч, весну, літо, осінь та зиму і простір – схід, південь, захід, північ – писанкар зображує через світове дерево і простір навколо нього, що ділиться на чотири частини. А на вершечку дерева він малює сонце. «На писанках часто можна зустріти дерево, що поділене на три частини – коріння, як підземний світ, стовбур – земний світ та крону, що зображує небесний світ. На писанках люди часто зображують і символи води, тобто хмари чи дощ у вигляді грабельок. Такі писанки пишуть і зараз. Зображення води малюють у посуху, щоб викликати дощ», – говорить майстриня.
На писанках зображують і виноградні лози, як символ духовного відродження. Відомо, що виноград є символом роду, а писанки з таким зображенням є чи не найпопулярнішими на Буковині. Дубове листя символізує силу і терпіння. Коли на писанці такий листок зображено з жолудями, то це означає духовну і тілесну зрілість. Одарка Василівна каже, що такі писанки дарують юнакам. Пташки на яйці символізують людську душу: «Птахи поєднують землю і небеса, вони приносять людям хороші і погані новини», – говорить жінка.
Писанки для землеробів мають зображення зерна, грабель чи блискавки. Символи здоров’я зображуються сонцем, рибою чи оленем. А лікувальні символи – у вигляді сосни, верби чи соняшника. А ще є символи християнства, кохання, символи-обереги тощо. Щоб написати кожну з цих писанок, мало володіти талантом художника, потрібно мати добре серце і чисту совість. Адже, кажуть, яка писанка вийде у подарунок, така доля для людини й буде.
Дмитро ЛУКАНЮК
0 коментарів