Коли люди сваряться – лелеки плачуть

 

  Існує повір'я, що коли лелеки поселяться на даху людської оселі, то там невдовзі народяться діти і газди житимуть д
овго та щасливо. Та, мабуть, про це люди уже забули, позаяк більшість нещадно спалюють облаштовані птахами гнізда чи викидають їх на сміття. В одному з сіл Сторожинецького району, молодий чоловік, міняючи покрівлю на своєму будинку, ненароком зачепив старе лелече гніздо, у якому, мабуть, вивелося не одне покоління бузьків. Гніздо розбилося об землю. Господар будинку, довго не думаючи, зібрав уламки і… запалив їх... 
   Такі випадки на Буковині непоодинокі. Тим часом старші люди кажуть, що коли зруйнувати лелече гніздо, то руйнівнику біди не уникнути. На Кіцманщині молодий газда прогнав зі стодоли лелек, куди вони прилітали понад двадцять років, і викинув їх гніздо. «У той же день почалась буря і у стодолу, на якій стояло лелече гніздо, вдарила блискавка. Почалася пожежа і стодола запалала полум'ям. Через кілька днів тато молодого газди на місці згорілої стодоли поставив спеціальну підставку, на яку повісив колесо. Невдовзі там з'явилися лелеки і сплели собі гніздо», – розповідає кіцманчанин Олег Вакалюк. 
 
   Є, щоправда, й інші містичні факти. Жителька Вижницького району Марта Підгірна добре пам'ятає, що коли була малою, у їхньому селі сім'я лелек довго кружляла над своїм гніздом, що було на хаті, в якій жив старий дід. «Люди почали хвилюватись, бо дивне поводження птаха віщувало щось недобре. Тоді мій тато з нашим сусідом пішли до того діда. Відкрили двері і побачили, що він лежить мертвий, – розповідає Марта Іванівна. – Коли чоловіка поховали – бузьки посідали назад у гніздо».
   Такі містичні історії, пов'язані з лелеками, змушують нас замислитись. Чому? Старі люди кажуть, що лелеки дуже схожі на людей. Вони також шукають собі пару, турбуються про дітей, а через ревнощі можуть навіть покінчити життя самогубством.
   «Якось я стала свідком, як у сусідньому селі лелеки, збираючись у вирій, вчинили суд над одним з них, котрий зрадив своїй буpлисі. Він покохав іншу, але вона вже була в парі. Тоді лелека забрав кохану з гнізда і вони разом полетіли до лісу. Через кілька днів повернулися до своєї зграї, але їх прийняли вороже», – розповідає Марта Іванівна. 
   – Щойно побачивши пару, птахи почали клекотіти, немов сварили зрадників. Тоді бузьок опустив свою голову, підняв крила і здійнявся угору. Спочатку він кружляв над своїми побратимами, а потім згорнув крила… І каменем полетів донизу. «Отаке-то лелече кохання», – каже жінка.
   Сьогодні за календарем весна і незабаром у небі можна буде побачити живі ключі. Щойно птахи прилітають, одразу ж рихтують гнізда, розширюють їх після зими. Коли ж самка бузька забариться і до гнізда прилетить інша, то бузьок злучається з нею, не чекаючи своєї самки, з якою колись починав будувати гніздо.
   За словами завідуючого відділом природи Чернівецького краєзнавчого музею Ігоря Скільського, здебільшого лелеки гніздяться у сільській місцевості на дахах будинків, стовпах ліній електропередач, деревах тощо. «На Буковині, як і в Україні, є два види лелек – чорний і білий. Чорних лелек у Чернівецькій області налічується десять-п'ятнадцять пар. Білих – триста-чотириста. Перед початком зими чорногузи відлітають у теплі краї, себто в Африку, і там продовжують гніздуватися. На Батьківщину, на жаль, повертаються не усі птахи», – говорить Ігор Васильович.
   Окрім людей, які можуть завдати шкоди птахам, є ще їх творіння. Найчастіше – це електричні стовпи. Ігор Скільський каже, що часто-густо лелеки використовують електричні дроти як опору, і, на жаль, їх вбиває струмом. «У багатьох країнах, зокрема у Польщі, дроти на електричних стовпах ізолюють, щоб лелека не поранив себе. Також на стовпі для них ставлять спеціальну платформу. Нерідко буває, що гнізда, які розміщені на електричних стовпах, під час сирої погоди намокають, таким чином волога потрапляє на електричні дроти і гине ціла сім'я», – пояснює Ігор Васильович.
   Відомо, що лелека будує своє гніздо протягом кількох років, носячи у нього по кілька гілок щороку. Для того, щоб мати біля своєї хати крилатих сусідів, треба на дереві, даху будинку чи іншому місці зробити дерев'яну чи металеву платформу або поставити колесо. Зверху зробити вінок з гілок і побризкати його вапном, начебто це посліди пташенят. «Птахи інтуїтивно прилетять на це гніздо і добудують його під себе. У Чернівецькій області є всього десять відсотків гнізд, що розміщені на платформах, створених людиною», – розповідає Ігор Скільський. 
   Але трапляється так, що деякі лелеки через хвороби чи рани на зиму залишаються у своїх гніздах. Такі птахи протягом зими потребують людського піклування. Знаю людей, які на вулиці підібрали пораненого птаха і доглядали за ним всю зиму. Марія та Сергій Присяжнюки з Сокирян у морозний день поверталися додому. Раптом Сергій помітив величезного птаха, який шкутильгаючи ішов їм назустріч. «Я одразу впізнав птаха – це був лелека і відчув, що йому потрібна допомога. Ми з дружиною підійшли до нього. Птах не тікав від нас, він наче просив: „Допоможіть мені“. Я зняв з себе куртку і окутав нею птаха, тим часом дружина викликала таксі», – розповідає чоловік. Подружжя звернулося за допомогою до ветеринара. Лікар сказав, що у птаха перебите крило і зламана нога. «Я навіть уявити не могла, хто ж міг покалічити лелеку, але лікар сказав, що на нього, мабуть, напали голодні собаки. Ми забрали чорногуза до себе і виходжували його цілу зиму», – говорить жінка. «Коли настала весна, бузьок вийшов з хліва, задер голову догори, розправив крила і полетів, – говорить Роман Присяжнюк. – Його не бачили кілька днів. Через деякий час, пораючись на городі, я почув знайоме клекотіння. Поглянув на хату, а там стояв наш лелека з своєю подругою. Я зробив платформу для гнізда і уже третій рік лелеки гніздяться на моєму будинку». 
   Спостерігаючи за лелеками, люди навчилися розуміти їх жести. Як розповідає Олег Вакалюк, коли бузьок бачить, що люди сваряться між собою, то він стоїть на одній нозі і плаче. А коли бачить, що вони щасливі, – то клацає своїм дзьобом, наче радіє за своїх господарів. 
   Та крім цього лелеки можуть провіщати ще й погоду. Коли чорногузи рано прилітають на батьківщину, значить буде тепло, а коли починають непокоїтися, то слід чекати негоди. А якщо вони кружляють біля своїх гнізд, може бути вітер. Коли ж клекочуть у своїх гніздах, то це сповіщення для газдинь, що час садити цибулю. 

Дмитро ЛУКАНЮК 

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте