Коза з паспортом

«Ви чули, для моєї корови хочуть паспорт виписати та ще й вуха пробити, щоб зачепити туда якусь бирку», – нещодавно почув від жінки на одному з автовокзалів Чернівців. А й справді, сьогодні свійських тварин у селах паспортизують. Тільки роблять це не у паспортних столах, а у відповідних інстанціях, себто, державних підприємствах ідентифікації та реєстрації тварин. У документ вписується дата народження тварини, її кличка, стать, порода, а також персональні дані власника тварини. А ще живності присвоюється так званий ідентифікаційний номер, за яким у державному реєстрі зберігається інформація про тварину.
    Удосконалення паспортизації тварин зацікавила і Кабмін, який у середині лютого цього року погодив законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин». За документом усі селяни, які мають тварин (корови, вівці, свині, кози), повинні зареєструвати їх у спеціальних інстанціях. Таке нововведення стосується не лише громадян, які тримають міні-ферми, а й людей, у яких в обійсті знаходиться бодай одна корова чи свиня.
    Як розповіла «Добі» керівник чернівецької філії державного підприємства ідентифікації та реєстрації тварин Сільвія Кудіна, така реєстрація свійської живності дає інформацію про санітарний стан тварини. «За минулий рік у Чернівецькій області у фізичних осіб проідентифіковано 34218 голів худоби, свиней – 30564,  овець – 722 голови. Власникам корів видають спеціальний документ, а самій корові на вуха вішають бирки. Господарі, які тримають свиней, також отримують реєстраційне свідоцтво», – говорить Сільва Вікторівна.
     Тим часом жителі вижниччини Марія та Василь Одилюки мають  невелику господарку: дві корови, три свині та одну козу. Ранок у селян розпочинається з обходу –  треба дати їсти тваринам, почистити їх, напоїти, прибрати стійло. Така ж процедура догляду за живністю відбувається і в обід, і ввечері. «Ми з цього живемо. Молоко і сир дружина возить на ринок. Також худоба годує  наших дітей. Свиней тримаємо для себе, не продаємо їх. Але паспорти мають лише корови. Згодом звернуся до сільради, щоб і на козу видали», – каже Василь Омелянович.
   Селяни погоджуються з тим, що на тварин потрібні документи, але їх засмучує, що  на це потрібні кошти. Сьогодні, за інформацією Сільвії Кудіної, ціна паспорта на корову – дев’ятнадцять гривень вісімдесят копійок, на свиней трохи менша – сімнадцять гривень. На вівцю ж документи дорожчі – двадцять чотири гривні.
    У газди з Путильщини Івана Рознюка нараховується п’ятнадцять овець та шість баранів. Отож, бідкається чоловік, державі треба заплатити доволі пристойну суму – п’ятсот чотири гривні. «Грошей я не друкую, тож, щоб паспортизувати усіх тварин, мені потрібно віддати половину пенсії. Так, вівці мене годують, роблю бринзу, продаю на базарі. Але цих коштів мені на прожиття не вистачає», – говорить чоловік.
    У Кабміні про це й знати не хочуть – передбачили, що, за відсутності  відповідних документів на свійських тварин, господарів  штрафуватимуть. Для цього Кодекс про адміністративні правопорушення доповнили статтею щодо порушення законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин. Тож, якщо люди утримують неідентифікованих тварин і вчасно не подали реєстраційних документів,  їм доведеться заплатити штраф від трьох до п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, себто, від п’ятидесяти до восьмидесяти п’яти гривень. Коли ж такі порушення помітять у посадових осіб, то вони заплатять штраф у розмірі ста сімдесяти гривень.
    Кампанія з реєстрації  тварин розпочалася ще у 2004 році. Та, вочевидь, йшла вона  як мокре горить, позаяк не кожен господар поспішав паспортизувати свійських тварин. Відтак саме цього року Кабмін вирішив «мотивувати» селян штрафами.
    За словами президента спілки сільськогосподарських кооперативів України Івана Томича, така паспортизація тварин не пов’язана з податковою діяльністю.
    Громадяни до таких заходів ставляться з обережністю. «У мене одна коза і одна корова. Навіщо мені на них документи, коли тримаю худобу для себе? Мабуть, це знову якась «наживка» влади, щоб селяни клюнули на неї», – говорить хотинчанин Іван Баланюк.
    Хоча  активно обговорюють нововведення здебільшого в селах, у обласному центрі також є схвильовані. Чернівчанка Валентина Сопів у своєму дворі, що на околиці міста, тримає козу. Випасає її за будинком, молоком годує дітей, а  про те, щоб продати козу, навіть не думає. «Тварина годує нас, діти мають свіже молоко. Але паспорта на неї я не маю, бо продавати її не збираюсь. Тим людям, які займаються продажем тварин, такі документи потрібні, а моя коза і без паспорта для мене дорога», – каже жінка.
    Тим часом законодавці пояснюють нововведення тим, що це дозволить простежувати переміщення тварин та продуктів тваринного походження. Цікаво, чи, бува, не буде наступного кроку – у владі  приймуть рішення, що худобі обов’язково потрібен ще й закордонний паспорт. Щоб легше було відслідкувати її міграцію.
  Дмитро ЛУКАНЮК